Стоицизм. Луций Анней Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий

Стоїцизм - філософська школа, що виникла в Афінах близько 300 р. до н. е. за часів раннього еллінізму і зберегла вплив аж до кінця античного світу. Стоїцизм процвітав у всьому римському і грецькому світі до III століття нашої ери. Видатними представниками стоїцизму в Стародавньому Римі були Луцій Анней Сенека, Епіктет та імператор Марк Аврелій. Стоїцизм пережив занепад після того, як християнство стало державною релігією у IV столітті нашої ери. З того часу він пережив пробудження, особливо в епоху Відродження (неостоїцизму) і в сучасну епоху (сучасний стоїцизм).
Зміст:

Луцій Анней Сенека "Моральні листи до Луцилія", "Вибрані афоризми"
Епіктет "У чому наше благо?", "Афоризми"
Марк Аврелій "Роздуми"