Записки сумасшедшего

Письменники кшталту Миколи Гоголя — ті, яких усі колись читали, одначе майже ніхто не перечитує по-справжньому, — ризикують опинитися у свого роду «бібліотечному вакуумі»: мовляв, навіщо ще раз читати Гоголя, якщо й так відомо, про що він пише? У такому разі текст для читача немовби помирає, й оживити його здатен хіба акт співтворчості – саме завдяки йому один текст і далі «живе» в іншому; й так доти, доки існує література.Отак, в ілюстраціях Юрія Чаришнікова «Записки сумасшедшего» Миколи Гоголя отримали новий, суто візуальний, вимір існування – мальованого образу, поліграфії, співвідношення ліній і відтінків кольорів.Зверніть увагу, книга російською мовою