Закохані в життя, одружені на смерті

Євстахія Загачевського можна сміливо назвати «українським Ернстом Юнгером». Після втечі зі Львова у 1939 році майбутній письменник поринає в гущавину мілітарних подій Другої Світової. Спочатку записується до української військової частини в Німеччині, а після проголошення відновлення Української Держави 30 червня 1941 року у Львові з вишкільного табору потрапляє до концтабору Дахау. Уже звідти як «штрафник» зголошується до Першої мотопіхотної бригади Військ СС, після поранення переведений до дивізії «Мертва Голова», а згодом і до дивізії «Галичина».
У книзі «Закохані в життя, одружені на смерті» представлені два твори автора: «Спогади фронтовика», які справедливо можна порівняти із книгою «У сталевих грозах» Ернста Юнгера, та збірник портретних оповідань добровольців дивізії «Галичина» – «Її регіт не лякав».