За лаштунками в музеї

Тематика
Художня література
Про книжку
Дебютний роман Кейт Аткінсон, що одразу став книжкою року за версією Вітбредівської премії (нині премія Коста).
Головна героїня роману, Рубі Леннокс, починає опис життя від моменту зачаття, та з ходом сюжету виявляється, що розповідь про будь-кого із нас треба починати значно раніше: особиста історія нерозривно переплітається з великими подіями доби, міста складаються з нашарувань усіх епох, у які вони існували, а будь-яка сім’я принаймні наполовину складається з родинних скелетів у шафі.
Для кого книжка
Для усіх поціновувачів якісної сучасної психологічної прози.
Чому ця книжка
Ця злегка сюрреалістична історія, де від трагедії до водевілю один крок, а римські легіонери сусідують із йоркширськими фермерами ХІХ століття та пілотами часів Другої світової війни, запрошує читачів до археологічних розкопок у родинній та історичній пам’яті.
Про автора
Кейт Аткінсон — британська письменниця, нагороджена Орденом Британської імперії, тричі лауреатка престижної літературної премії Costa Book Awards. Її перший роман «За лаштунками в музеї» було оцінено вище, ніж книжку знаменитого Салмана Рушді, а серію бестселерів про приватного детектива Джексона Броуді Стівен Кінг назвав «головним детективним проектом десятиліття». За роман «Життя після життя» Кейт Аткінсон здобула нагороду British Book Awards (2013) у номінації «Автор року».
Книжки на схожу тематику
«Руїни бога», Кейт Аткінсон, «Наш формат», 2017 рік
«Життя за життям», Кейт Аткінсон, «Наш формат», 2018 рік
Відгуки
"Негідники, бунтівники, невдахи та зрадники. Вони можуть бути в кожній сім’ї, але їх рідко описують з такою влучністю та в’їдливістю, як у цій книжці".
Washington Times
"Ця історія, що описує кілька поколінь напрочуд проблемної йоркширської сім’ї, стала одним із найдотепніших британських романів за багато років".
New York Times Book Review
Цитати
"Лоренс думав про дім. Останнім часом він багато про нього думав, про холодний північний дім, де минуло його дитинство. Про рівні поля й голі лисі горби, де рослинам і тваринам доводилося боротися за виживання, а родючість, яка тут затоплювала краєвид гарячим парким супом, старанно плекали".
"Я пішла наступного ранку, вдосвіта, коли Джанкарло спав. Я не забрала із собою нічого, крім брунатних, як горішок, дівчаток, і спробувала чимшвидше дати дьору із чужого життя, у якому оселилася самозванкою".
"Як життю вдається бути одночасно таким солодким і таким гірким водночас? Ну як? Зі стадіону чути радісний гамір. Джудіт Купер ляскає осу екзаменаційним зошитом. Розуміння чигає одразу за межею досяжного. Десь на високій полиці чи під паркетом сховано ключ. Ключ до чого? До шафи із загубленим майном, до чого б то ще".