Віктор Домонтович (комплект із 3 книг)

Книга 1. Романи Куліша
Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, історика й археолога  В. Петрова (1894—1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози, а ще він був талановитим ученим, ерудитом і… радянським розвідником. Життя Домонтовича приховує чимало таємниць і могло б стати блискучим сюжетом біографічного роману. Тим цікавіше читати його твори, що захоплюють перипетіями сюжету, нагнітанням настрою, інтеліґентною пікантністю, несподіваністю думки або фрази.
Цей твір належить до жанру романтизованої біографії, який започаткував в українській модерновій прозі В. Домонтович. Багато чого, описаного на сторінках книжки, насправді відбувалося не в реальному житті, а у фантазіях людей, які активно листувалися. Але навіть вигадані, ці ідеалістичні історії привертають увагу читачів.
Книга 2. Доктор Серафікус. Дівчина з ведмедиком
Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, історика й археолога  В. Петрова (1894—1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози, а ще він був талановитим ученим, ерудитом і… радянським розвідником. Життя Домонтовича приховує чимало таємниць і могло б стати блискучим сюжетом біографічного роману. Тим цікавіше читати його твори, що захоплюють перипетіями сюжету, нагнітанням настрою, інтеліґентною пікантністю, несподіваністю думки або фрази.
«Доктор Серафікус» — історія про дивакуватого й інфантильного професора, який відкидає сексуальне начало як варварство, але зазнає поразки, коли його спостигає кохання.
Екстравагантний роман «Дівчина з ведмедиком» можна прочитати лише як любовний і при цьому дуже багато втратити, адже автор чудово показує зміни в суспільстві, коли змінюється людина, змінюється епоха.
Книга 3. Без ґрунту
Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, історика й археолога  В. Петрова (1894—1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози, а ще він був талановитим ученим, ерудитом і… радянським розвідником. Життя Домонтовича приховує чимало таємниць і могло б стати блискучим сюжетом біографічного роману. Тим цікавіше читати його твори, що захоплюють перипетіями сюжету, нагнітанням настрою, інтеліґентною пікантністю, несподіваністю думки або фрази.
«Без ґрунту» — найкращий роман Домонтовича, блискучий приклад інтелектуальної прози, в якому автор, розповідаючи про відрядження столичного мистецтвознавця, постаті великою мірою автобіографічної, до міста, де пройшло його дитинство, пише про трагічне безґрунтянство, коли люди втратили зв’язок із землею, з природою, із місцем свого народження і, нарешті, з Богом.