Технофентезі (комплект із 2 книг)

Книга 1. Донька залізного дракона
Майкл Свонвік /1950 р.н./ – відомий американський письменник, що працює на перетині багатьох жанрів, зокрема постмодерного фентезі, кіберпанку, альтернативної історії та наукової фантастики.
Творча манера Свонвіка самобутня і неординарна, тож порівнювати його з іншими – марна справа. Про що б він не брався розповідати – про звичайне і нудне чиновницьке відрядження на іншу планету чи про дорослішання викраденої фейрі дівчинки, – його оповідь зробить не один жанровий та ідейно-концептуальний кульбіт, а фінал обов’язково буде несподіваним.
Серед нагород Майкла Свонвіка такі престижні галузеві премії, як «Г’юго», «Небьюла», «Локус», «Всесвітня премія фентезі» та інші. З-поміж десятка романів і понад вісімдесяти оповідань найвідоміші – романи трилогії «Залізні дракони», перший з яких «Донька залізного дракона» – сюжетно завершений, дивовижний та оригінальний зразок філософського постмодерного фентезі, який досі лишається еталоном жанру.
Уявіть світ умовного толкінівського Середзем’я, що чаїться у паралельних вимірах плутаного мультивсесвіту. Світ, що розвивався приблизно так само, як наш, але в якому лишилися чари, ритуали й чарівні істоти, які тепер буденно живуть у знайомих нам величезних мегаполісах. Десь тривають війни, для яких заводи створюють механічних драконів – потужні бойові машини, наділені штучним інтелектом, холодним і підступним, в основі якого лежить лише жага до руйнування і хаосу. Драконам для функціонування потрібні пілоти – людські напівкровки, лише з ними дракон може здійнятися в повітря і застосувати увесь свій нищівний арсенал.
Але що станеться, коли один такий списаний на металобрухт дракон захоче помститися за своє позбавлене сенсу існування самим першоосновам світу, який його породив? І що станеться, коли він знайде достойного пілота для втілення задуму – дівчинку-підмінка, яку само ніхто не питав, переносячи у цей химерний світ з його дивними правилами і несправедливими законами? Тоді струснуться самі основи світобудови, а реальність постане в усій своїй справжній неймовірній суті, приголомшуючи, дивуючи, жахаючи…
«Донька залізного дракона» – вершинний зразок постмодерного технофентезі, фейріпанк, в якому Майкл Свонвік повною мірою розкриває увесь свій арсенал нетрадиційного погляду на традиційні жанри і перевертає з ніг на голову наше про них уявлення.
Книга 2. Снігопад
Здається, що весь тягар життя в майбутньому, покрученому політичними та соціальними пертурбаціями, лягає на плечі читача «Снігопаду» Ніла Стівенсона. Хоч у тексті вистачає пародійності й іронії, він не є легким читвом. Важливо знати, що Стівенсон вважається одним із найяскравіших представників посткіберпанку, а не кіберпанку. Принципову різницю між піджанрами в 1998 році сформулював інший фантаст Лоуренс Персон: «Персонажі посткіберпанку не є відчуженими одинаками, а часто є невіддільними членами суспільства (тобто мають роботу).
Вони живуть у майбутньому, яке не обов’язково є антиутопічним, але на їхнє повсякденне життя все ще впливають швидкі технологічні зміни та всюдисуща комп’ютеризована інфраструктура». Тож не дивно, що протагоніста роману Стівенсона – Хіро, або Доставлятора піци – повним невдахою не назвеш. Колись він розробляв софт і був одним з тих, хто розбудовував Метасвіт. А тому Хіро доведеться забути про посередню роботу, щоб рятувати хакерів, а потім й інших людей від смертельно небезпечного наркотику. Сюжет роману надто складний, щоби його можна було передати кількома реченнями. Але обов’язково слід згадати, що численні технологічні передбачення автора, зроблені в 1992 році, неабияк вражають.