Стежками Португальщини

Збірка поезій, написаних під час тривалого вимушеного перебування за межами рідної країни, які в цілому можна охарактеризувати, як емігрантська лірика.
Маючи певний хист та пильне око, автор розповідає про людей, які своєю працею збагачують чужу, на жаль, державу, заробляють на хліб (інколи з маслом), які не розівчились сумувати і радіти, плакати і сміятись, співпереживати і допомагати, та завжди мріяти про повернення додому, до своїх родин. 
Але головною темою все ж залишаються власні роздуми, почуття, переживання і висновки, набуті в еміграції, яка, попри плани, не закінчується довгі роки...
Червоною ниткою крізь все поезії проходить почуття вдячності батькам, любові до дітей, кохання до дружини.