Серце апачі

Про що ця збірка? Перш за все, про кохання. А також про дружбу, про втрати й сподівання і, врешті, про смерть. Вона лірична й брутальна водночас. У ній є муерта, своєрідний нуар, у якомусь смислі — навіть готичність. Звичайно, лайки не вдалося уникнути, бо це чесна й відверта збірка. Ця книжка може здатися вам дещо песимістичною за настроєм, однак песимізм автора, як не дивно, просякнутий таким собі тяжким оптимізмом. Отже, порцію хай похмурого, але гумору ви також отримаєте. Сонце обов'язково зійде. Ну, або ні. Бо «всяке ж може буть».