Полонез Огінського

Свої новели й оповідання Віталій Олійник жанро­во означує як "житія". Він — чоловік з гумором, і те озна­чення сприймається нормально, — воно для цих матеріалів дотепне! "Житія — збірник описів життя людей, яких цер­ква визнає святими", — зі словника. Оповідання авторатакож мають характер "описів життя"... щоправда, не тіль­ки святих, але — насамперед — великих грішників. Гумор тут — чорний! — і в тому, що події, описані в творах, не з сьогодення, а з часів комуністичної диктатури. І то такі, що мають переважно тридцятилітню давність. Скоріше опе­рувати ними неможливо було з багатьох причин: подібні відомості зберігались під грифом "строго секретно" і "хранить вечно", за розголошення людина ризикувала життям чи наражалася на неприємності тощо. Але під сонцем нема нічого вічного, — тим паче, що жодна антилюдська дикта­тура не триває довго.