Паскалівські медитації

«Паскалівські медитації» є одночасно своєрідним філософським маніфестом П’єра Бурдьє та соціологічним дослідженням у тому розумінні, що соціологічне дослідження завжди було для нього чимось на кшталт fieldwork in philosophy.
Відштовхуючись від філософських настанов Паскаля, використовуючи форму медитацій та задіюючи свої провідні концепти, П’єр Бурдьє в «Паскалівських медитаціях» претендує, по-перше, порушити за допомогою соціологічного аналізу ті філософські проблеми, що їх, на його думку, нездатна порушити «цехова» філософія, і, по-друге, зробити предметом соціологічного аналізу проблеми самої «цехової» філософії, передусім домінування у ній «схоластичного розуму», та соціальну обумовленість філософування.