Паризька пригода

Гі де Мопассана (1850—1893) вважають одним із найкращих майстрів європейської прози серед письменників, які писали про почуття. Еротична новела значною мірою визначала інтерес читачів до його оповідань, в яких любов нерідко зображається як один із способів своєрідного вдоволення тіла. Та Мопассан цим не обмежується. У його зверненні до теми кохання даються взнаки потужний бурлескний струмінь навколо цієї теми, що не вгасає протягом століть у французькій літературі, дух іронії, сатири. Але все це не заважає письменнику бачити cвітлі сторони душі його героїв, показувати красу і велич справжнього почуття.
Зміст
Паризька пригода (переклад М. Рильського)Могильниці (переклад М. Рильського)Ця свиня Морен (переклад М. Рильського)Перший сніг (переклад І. Рильського)У дорозі (переклад М. Рильського)Слова в коханні (переклад М. Рильського)Щастя (переклад М. Рильського)Любов (переклад М. Рильського)Заповіт (переклад І. Рильського)Господиня (переклад М. Рильського)Зустріч (переклад М. Рильського)Признання (переклад І. Рильського)Позбулася! (переклад М. Рильського)Баронеса (переклад І. Рильського)Весняного вечора (переклад М. Рильського)Сповідь (переклад І. Рильського)Месник (переклад І. Рильського)Тик (переклад І. Рильського)Годі (переклад І. Рильського)Справа з латиною (переклад І. Рильського)Пампушка (переклад В. Підмогильного і М. Антоновича)