Осінь в Пекіні

Одного ранку Амадіс Дюдю, головний герой роману, разом з іншими персонажами книжки опиняється в Екзопотамії, що, втім, не дивно, адже Екзопотамія – це пустеля, а як стверджує Борис Віан – у пустелях завжди людно, адже люди люблять збиратися там, де багато місця. У Екзопотамії з ними відбувається багато дивовижних пригод.
Цитата з книги
Вони збиралися піти повечеряти. Не можна ж гуляти цілу ніч, коли вранці на роботу. В машині Рошель сіла попереду біля Анни, а Анжель вмостився позаду. Анна чемно поводився з Рошель. Він не обіймав її за талію, не нахилявся до неї, не брав її за руку. Анжель робив би все навпаки, якби перший познайомився з Рошель. Але Анна заробляв більше за нього; він заслужив те, що має. Танцювати не в такт не такий уже й невиправний гріх, коли не чуєш музики. На це можна заплющити очі. Час від часу Анна говорив нісенітниці, і Рошель сміялася, погойдуючи своїм блискучим волоссям над коміром яскраво-зеленого костюма…