Однажды в Сочельник

Досить прохолодний день раптом зробився нестерпно спекотним. Глібу здалося, що у нього всередині все розтануло. Вище його сил було усвідомлювати, що дівчина, думки про яку він весь цей час намагався викинути з голови, виявилася такою бажаною. - Як у тебе справи? Чи читаєш ти Біблію? Катя задавала питання, а її очі невідривно дивилися на нього. Він зрозумів з її погляду, що вона хоче поставити йому ще тисячу питань, і був упевнений, що, попри все, вона чекала на нього. Всередині у нього все палало. Він знав, що нічого ніколи не боявся так, як своїх почуттів до неї, до цієї дівчини-християнки із зовнішністю казкової Оленки. Вони обидва не могли сказати вголос того, про що думали. Їм доводилося прикидатися, що вони не розуміють одне одного, що не помічають тих почуттів, які відчували, незважаючи на прірву, яку життя проклало між ними.