Ностальгія

Вперше окремою книгою виходить одна з найкращих повістей метра сучасної української літератури «Ностальгія» від Євгенії Кононенко.Ностальгіє, сумне, болісне й водночас таке солодке почуття, навіщо зваблюєш його, вже немолоду сиву людину? Навіщо женеш за тридев’ять земель? Він, юний обдарований хлопець, піаніст, сорок років тому так рвався звідсіль: від цих «совкових» злиднів, із крихітної «хрущоби», від нудних батьків з їхніми дріб'язковими проблемами. Покинь його, ностальгіє. Нехай живе заможний, впевнений у собі комерсант. Адже йому ніколи не бути піаністом! Проте страшна тайна трагічної загибелі батьків одного разу загримала у його двері. Зізнайся, це ти зробила, ностальгіє? А може, його жене на покинуту колись батьківщину примарний, ледь уловимий образ жінки, яку він недолюбив, ба навіть не помітив за років своєї юності. Вони обов’язково зустрінуться, ностальгіє, і розгадають криваву загадку, і опиняться в обіймах один одного, і прокинуться в будиночку біля моря… Усе це попереду. А поки що вони у пошуках істини блукають стежками та вуличками двох містичних київських пагорбів – Щекавиці й Юрковиці, – занурюючись у світ повоєнного міста, де саме й прихована страшна правда…