Моментов тонкая резьба

У поезії Елеонори Шевкун ви не знайдете традиційних жіночих тем емансипації і фемінізму в цілому. Йдеться про емансипацію вічної і чистої душі - в світ, де давно йде поєдинок між добром і злом. Поетеса пропонує живий рухливий неповторний поетичний досвід духовного становлення, але нікому не нав'язує свого шляху оволодіння сущим. Образи, якими вона розмовляє зі своїм читачем, належать тільки їй, ця неповторність образної системи, її свіжість, незаангажованість ніякими гаслами вражає відвертістю і незалежністю стильового поетичного ладу. У контексті української літератури нашого часу вірші Елеонори Шевкун неможливо класифікувати або включити в якусь із численних груп за їхніми гаслами і стилем, оскільки авторка виступає як тендітна інтуїтивістка і декларантка своєї душі.