Міжчастиномовна морфологічна омонімія сучасної української мови

У поданому дослідженні вперше в україністиці на основі запропонованої методики визначено повний список теоретично можливих та реалізованих типів та моделей міжчастиномовних морфологічних омонімів сучасної української мови. На основі розроблених баз даних здійснено всебічний аналіз структурних типів та моделей міжчастиномовних морфологічних омонімів в мові та в стилістично диференційованому корпусі текстів. З огляду на протиставлення потенційного та актуального мовного знака, у праці простудійовано головні принципи контекстного аналізу як способу автоматичного усунення міжчастиномовної морфологічної омонімії текстових одиниць та окреслюється основа для практичної реалізації одного із завдань дослідження – побудови правил автоматичного усунення міжчастиномовної морфологічної омонімії.
Монографія стане в нагоді лінгвістам, вчителям, студентам, учням, усім, хто вивчає українську мову.