Михайло Бойчук та його школа

Монографія є першим глибоким і докладним дослідженням творчості Михайла Бойчука та представників його школи як одного з найяскравіших явищ українського «розстріляного Відродження». Універсальна система монументалізму і нові педагогічні принципи, створені Бойчуком, розглядаються у найтіснішому зв’язку з мистецькою проблематикою доби, історико-культурними і політичними подіями в Україні з кінця ХІХ ст. і до знищення бойчукізму в 1937 р. Виявляється місце і значення Бойчука у розвитку національної художньої культури як в Україні, так і поза її межами. Проаналізовані в контексті європейської синхронності твори Бойчука і його учнів супроводжуються відповідними переліками із зазначенням місцезнаходження з метою уникнення подальшої плутанини, що з’явилась у низці сучасних публікацій.