Лиш світитися Україною...

До книги вибраної лірики українського поета Валерія Гончаренка (1942-2000) ввійшли вірші з його прижиттєвих книг "Червоний Волосожар", "Кроки", "Дума про отчу землю", "Шлях до джерела", "На розі полудня", а також посмертної книги "Кажу ось: мементо морі!" і поезії, які не публікувались у збірках. У книзі представлені і поетичні твори просторіших форм - вінок сонетів та поеми.
Ясна, образна, хвилююча поезія Валерія Гончаренка зробила його знаковим поетом 60-70-их років минулого століття у Кіровограді. Яскравий талант був помічений не тільки на берегах Інгулу, а й у столиці та далеко за межами України: зокрема, два вірші першої його книги ввійшли до антології "Шістдесят поетів шістдесятих років" (упорядник Богдан Кравців, видавництво "Пролог", Нью-Йорк, США, 1967). Тоталітарна система радянського ладу намагалась гальмувати розвиток митця, але це лиш підсилювало в читачів інтерес до творів, які ходили в рукописах.
Про творчість Валерія Гончаренка схвально відгукувались визнані майстри української літератури Олесь Гончар, Дмитро Павличко, Володимир Базилевський.
Письменника гідно вшановано в рідному краї: його ім'я носять одна із вулиць степового міста та літературний конкурс для молодих поетів і прозаїків. Знаком шани й уваги до творчості самобутнього поета Валерія Гончаренка є й нинішнє видання.