Культ оленя у стародавніх мисливців Європи та Північної Азії

У монографії проведено реконструкцію культу оленя у стародавніх суспільствах Європи та Північної Азії. Уперше для реконструкції цілісного явища духовної культури був застосований міждисциплінарний підхід, який об’єднує інформативно-івтерпретаційні можливості різних наук, зокрема археології та етнографії. На базі етнографічних матеріалів створена модель культу, яка була зіставлена з археологічними джерелами в синхронному й діахронному аспектах. Дані пізнього палеоліту: скупчення рогів у печерах Західної Європи та Уралу і зображення оленів у мистецтві франко-кантабрійскої зони вказують на формування основних елементів культу. У мезоліті наскельні зображення, поховання зі знаками оленя і маски із черепів оленів свідчать про проведення обрядів. У неоліті Північної Євразії образ оленя/лося стає домінуючим у міфоритуаль-ному комплексі. У мистецтві відображені обряди відтворення, тотемістичні й космологічні міфологічні сюжети. Археологічні матеріали свідчать про обряди жертвоприношення оленів/лосів. Пережитки культу оленя збереглися в ідеології багатьох народів у наступні епохи. Книга розрахована на археологів, істориків, істориків релігії, етнографів, мистецтвознавців та широке коло читачів. Ключові слова: археологія кам’яної доби, етнографія, духовна культура, пізній палеоліт, мезоліт, неоліт, наскельне мистецтво, поховальні комплекси, жертовники, культ оленя, культ лося.