Джеймс Бонд. Книга 6. Доктор Ноу

Право на відпочинок мають усі, навіть англійці. Секретні агенти — не виняток. У Секретній службі вважають патріотичним відпочивати в межах імперії, добре що заморських територій у неї доста. Із чим у нас асоціюється Ямайка? Звісно — з ромом, Бобом Марлі та дівчатами в бікіні. Хоча у 1958-му — році написання «Доктора Ноу» у Флемінга був лише ром. Боб Марлі ще хуліганив у середній школі, а дівчата взагалі плавали голяка…
У таких «нелюдських» умовах доводиться відпочивати Джеймсу Бонду. І чим далі, тим більше його відпочинок починає нагадувати пригоди Геракла. Різниця в тому, що міфологічний герой здійснював один подвиг на рік, а потім довгенько відхекувався, а невтомимому Бондові доводиться робити це підряд, щоби вкластися у стислий термін відпустки на морі. Ось там Бонд змушений проходити вогонь та оцинковані труби, метелити розлючених гарпій та позбавляти зору лернейську гідру, яка тут виступає в подобі морського чудовиська. А заразом врятовувати дівчину від дракона і занурювати доброго дохтора по шию в гуано — і це вам не генеральна чистка Авгієвих стаєнь…