Девять веков спустя

Видатний богослов та історик Церкви Ів Конгар (1904–1995) досліджує корені поділу, або «схизми», єдиної Христової Церкви на Західну і Східну. Хоча датою початку поділу прийнято вважати 1054 рік, автор показує, що насіння формального розриву було посіяне задовго до цієї дати. Основну причину і суть «схизми» він вбачає у ситуації «відчуженості» між Заходом і Сходом колишньої Римської імперії, що складалася впродовж століть. Серед факторів, які вплинули на остаточне оформлення «схизми», автор називає правління імператора Карла Великого, виникнення ісламу, що став каталізатором політичного поділу Сходу й Заходу, і Хрестові походи.
На думку Конгара, для зцілення цієї глибокої рани на тілі Церкви потрібне прийняття Заходом своєрідності та історичної реальності християнського Сходу. І водночас Схід повинен прийти до розуміння особливостей римської традиції в атмосфері любові і прощення.
Книга адресована всім, хто цікавиться християнством та його історією, особливо богословам, священнослужителям, науковцям і студентам.