Четверта радість

"Четвертою радістю" Олена Степаненко щедро і нескінченно дарує радість і таємницю. Нескінченно — бодай навіть тому, що ця невелика збірка, усього тридцять сім віршів, є наче яйце-райце, але не з Олениного вірша про потоп і «пожар всесвітній», а зі справжньої великої космогонії перетворення і пересотворення, де все живе, навіть час, — ab ovo.