Бюстгальтер

Якийсь вистрибнув наче гумовийПоньк — поньк — понькГлотка налуджена випрасуванаНаче нова.Роззявив — випало катастрофічне:Я — оптиміст невиліковний!У залі миттєво одна думка —ХВОРИЙ!Далі різнокольоровий горох посипавсяТа ціла купа якогось вербального металобрухту.Від напруги розпух В руці збірка-гросбухЛі – ри – ка!Публіку пучить!Спітнілі дупи влипли у крісла.Кощава тиша лоскоче в ніздрях.Зависло —Цілу годину — водопровідне поетобулькотіння.Мрію: покличте сантехникаЩо порпається в унітазіМоже йому ці поезії,З професійної точки зоруСтануть на разі?