Борис Стомахин об Украине

Я радий рекомендувати читачеві цю збірку статей Бориса Стомахіна. Стомахін неприємний росіянам, він не залишає їм можливості для самовиправдання. Його приклад доводить, що справжнє розуміння є можливим навіть в морі брехні (якщо немає звички брехати собі), що мужність можна не втратити навіть в штрафному ізоляторі, що опір є дієвим, навіть якщо ти один проти десятків мільйонів, що гідність - найвища цінність, що залишатися людиною потрібно навіть серед свиней.Його приклад не буде підтримано в Росії, його урок не буде вивчено росіянами. Він знедолений, заарештований і забутий співвітчизниками. Він цінний лише для людства. Бо якщо для Росії сильна особистість - найбільша загроза, то для людства - найвища цінність.У війні з Росією українці, як ми себе переконуємо, протистоять сатані. Якщо це дійсно так, ми зобов'язані включити Стомахіна до списків на обмін, пожертвувавши заради нього навіть якимось полоненим ФСБшником.
Статті та вірші Стомахіна, ці уроки заперечення, цінні не тільки дивовижною ясністю думки, але також джерелом - особистістю і особистим досвідом автора. Мудрість не існує окремо від мудреця. Справедливість невіддільна від носія справедливості. «Я є Істина» - каже Христос. Ми готові читати про психологію особистості тільки у практикуючих психологів, навіщо нам фантазії «теоретика», який ніколи не стояв біля дверей божевілля, не вилікував навіть простенького неврозу? Що може знати про кохання людина, яка не сиділа у в'язниці? Що може розповісти про мудрість той, хто жодного разу не ховався від мінометного обстрілу? Ми цінуємо лише уроки боротьби, показані нам борцями, Стомахіним, наприклад.
Мізерна групка людей, які підтримують Стомахіна, друкують його тексти, не дають забути його - і є всім тим цінним, що залишилося в російському народі. Більше немає нічого. Напевно, майже всі вони вже перебралися в Україну, яка не надто цікавиться ними, не надто їх розуміє. Даремно. В Україні легко зневажати владу (тут всі це роблять), легко ненавидіти ментів (тут не довго сидять навіть ті, хто їх відстрілює), а спробуйте бути повстанцем, або хоча б спільниками бандитів, в ситуації яка відрізняється від сталінізму хіба що більшим лицемірством!Я глибоко вірю в те, що вже скоро «кайдани тяжкі впадуть, темниці зруйнуються» і саме Стомахіна буде призначено Україною на посаду губернатора Московії. Це буде політкоректно називатися «посол свободи». Він впорається краще, ніж будь-який з українських добровольців або командирів на цій війні.
Дмитро Корчинський