Бирюзовый дождь

Можливо, містичні переживання та любов — не одне й те саме. Але в цій книзі вони нероздільні. Любов тут — це почуття, яке переповнює, яке неможливо втримати в собі, яке вирує і переливається через край. То що робити тому, хто вбирає в себе весь світ, хто любить кожен його прояв? Що йому до сили тяжіння, якщо він уміє літати?Книга Поліни Брейтер читається як наказ, від якого не можна було ухилитися, як доручення, яке треба було обов'язково виконати. Такі книги — портали в не-наше. Відкриваючи їх, відчиняєш двері до храму, де все по-іншому. Інше світло. Інший звук. Інший запах. І люди в ньому поводяться інакше. Звична речовинність цієї книги, як і тілесність самого автора, як і матеріальність церков чи пірамід, не повинна затуляти від нас доброї звістки, яку вона несе, про існування іншого, нематеріального, того, що лежить за нашими запиленими вікнами.