Баскійський диявол

"Тематичний простір Гавпта простягається між топонімією й екзистенціальною медитацією. Його проза черпає з живих джерел шляхетської гутірки, використовує барокову естетику: контрасти, антитези, численні енумерації, які творять несподівані образи. Гавпт культивує "мистецтво переблиску", гру світел, півтіней, дзеркальних відбиттів і повидів. Надмір виявляє множинність станів речей. Так само як у Селіна, марнотратність речей пояснює людське існування. Стиль Гавпта явиться в уриваностях, які говорять, що світ, мабуть, ніколи не вдасться до кінця розповісти..."
Марек Томашевські (1988)