9 на 6

Юрко Позаяк aka Юрій Лисенко мабуть найбільш на- родний із сучасних українських поетів: вірші його у всіх на вустах, але мало хто може назватися йо- го «читачем» у буквальному сенсі. Перше видання Позаякових «Шедеврів» вийшло в 1991-му, у збірці «Пропалої грамоти», накладом für wenige. Тодішні книгарні не приймали його до продажу, тож воно ро- зійшлося по друзях та приятелях. Потім «Шедеври» було реанімовано у Львові, це сталося років де- сять тому, але й те видання «розчинилось» десь на просторах вітчизняного книжкового ринку, аж ні- як не безкрайніх (кажуть, що той наклад практич- но не вийшов за межі Галичини). Нарешті оновлені «Шедеври» вже на нашій пам’яті виходили у видав- ництві Івана Малковича «поза серіями», і здається, це все, що ми до останнього часу мали від Позаяка. Сам Позаяк називає себе «поетом однієї книжки», принаймні ця — з «числової» серії Laurus’a, — стане другою, і навіть якби смисл її був лише у цьому, для літературної історії було б достатньо.